Цифрові камери мають багато різноманітних автоматичних та напівавтоматичних режимів зйомки. В свою чергу ці режими використовують різні шляхи розрахунку експозиції кадру. Також камери мають різні режими фокусування (автофокус, фокусування на рухомих об’єктах та ручний фокус).
Тому не дивно, що багато фотографів не користуються ручним фокусуванням. Я був знайомий з власником «дзеркалки», котрий не знав про перемикач режиму фокусування на об’єктиві.
Так коли ж ручний фокус краще автоматичного?
Хочу відмітити, що не можна точно сказати, коли варто використовувати автоматичний або ручний фокус. Обидва варіанти можуть допомогти отримати відмінний результат в будь-якій обстановці. Ось декілька випадків, коли з ручним фокусом знімати буде простіше.
1. Макрозйомка
Коли я знімаю макро, я практично завжди перемикаю фокус на ручний.
Мала глибина різкості на цій фотографії означає, що вам потрібно бути дуже акуратним при фокусуванні, так як можна трішки промазати або камера зфокусується не на ту частину об’єкту, що може повністю споганити кадр.
Читати решту
Хельмут Ньютон народився 31 жовтня 1920 року в берлінському пригороді Шонеберг. Батьки майбутнього фотографа, військовий у відставці й «ґудзикова принцеса», спадкоємиця великого галантерейного промисловця, не відчували фінансових труднощів й балували свого молодшого сина. Згідно спогадів самого Ньютона, він був «цілком нестерпним, але чарівним малям». Якщо хлопцю чогось хотілось, то він не відставав від батьків, доки не отримував бажаного. До того ж він рано почав цікавитись представницями протилежної статі – вже в три роки, якщо вірити спогадам фотографа, йому подобалось підглядати, як переодягається няня, а трішки пізніше він пристрастився до чоловічих журналів, які крав у старшого брата Ханса. Втім, до послуг хлопця були й більш невинні ілюстрації – дядько-книговидавець часто дарував дітям розкішно оформлені книги, які маленький Хельмут з захопленням розглядав.
В цьому записі я приймаю естафету в блоговому флешмобі від Vovanada і даю відповідь на запитання:
Чому ти цікавишся фотографуванням? Які твої найбільші досягнення в цьому мистецтві. Та хотілося б побачити твої найкращі робити (на твою думку).
Фотографуванням цікавлюсь мабуть через те, що вмію трохи малювати. А взагалі мене вразило те що фотознімок може викликати емоційний відгук в людині. Захотілось собі спробувати викликати своїм баченням емоції у інших.
Досягнень як на мене зараз немає. Можливо через те що я знаходжусь в депресивному стані. Все сіре й не цікаве. Я вже більше пів року нічого не знімав. Потрібно буде якось відзняти плівку, заряджену в старенький Зеніт-ЕМ.
Ось тут можна переглянути те що я знімав на мильницю (Canon PowerShot A560) Flickr
Естафету передаю Pretender’у з наступними запитаннями:
Хочу дізнатись коли ти написав свій перший вірш чи “короткометражний” твір? Якщо він зберігся то опублікуй його в себе на блозі. Гадаю ти ще пишеш для себе, тобто те що ти нікому не показував? Якщо є таке, то покажи трішки.
Сьогодні вранці помітив, що в мене в теґах саме товсте це “Фотокамера”. Хоча я не онаніст фототехніки за Кеном Роквеллом, але чомусь найбільш використав саме це слово.
Ця “Фотокамера” така товста саме через те що це слово найбільше зустрічається в записах. Добре що “фотокамера” у всіх записах це просто засіб для фотографування, а не певна модель з детальним описом її можливостей і т.д. Якось мені втрапив на очі блог про фотографію, де кожен запис це був огляд та опис технічних характеристик певної фотокамери. Це просто жах. 
А де ж там про фотографію? Його потрібно було назвати “блог про фотокамери”. Той блог є справжнім раєм для дрочерів фототехніки.
Хоча сам я не відмовився б від нормальної цифродзеркалки, яку придбаю згодом коли пройде славнозвісна світова фінансова криза. Чорти б її побрали.
На жаль мені не вдалось віднайти джерело та авторство цієї статті, але головне що стаття існує та досить весела й цікава.
Ви почуєте це знову й знову від всіх фотографів, у котрих я брав інтерв’ю: беріть завжди вашу чортову фотокамеру з собою!
Анрі Карт’є-Брессон носив свою камеру скрізь – в хімчистку, в кафе, в кіно… його надійна Лейка M2 завжди була під рукою. Так, саме тому і я придбав таку багато, багато років тому, надіючись що чари зійдуть й на мене.
Ансел Адамс зробив свій знаменитий знімок “Місяць й напівкупол” (“Moon and Half Dome”) на шляху до бару, куди він поспішав, щоб випити склянку другу зі знижкою. Він просто з’їхав на узбіччя на своєму Кадиллаку годин в 4 вечора, витягнув свій Хассельблад й зробив цей знімок. Сів знову в автомобіль, й дав газу, помчав ще трішки повеселитись. Іронічність ситуації полягає в тому, що тепер фотографи шукають теж місце на узбіччі, щоб відзняти такий-же знімок. Анселу подобалось фотографувати місяць і він був готовий зробити знімок, коли побачив той кадр.
Читати решту
Знімок фотографа Volker Lang, більше можна побачити на його сайті www.volker-lang.com
Дуже цікавий жанр цей НЮ. Не кожен може передати красу жіночого та чоловічого тіла на знімку. Інколи мене дивує як звичайні люди знімають себе оголеними і виставляють дане фото на показ десь на форумах чи фотосайтах. При цьому вони вважають, що знімок просто шедевр тому що там вже є оголене тіло. А на справді знімок є вульгарним та бридким. Й таку “гарну” критику вони отримують в коментарях.
Для цього жанру потрібно мати хист, це не порнографія яку зняв і готово. Хоча й порнографію зараз професійно знімають, але то не є вже НЮ. Гадаю мало хто з людей повісить в себе у вітальні порнографічний знімок розміром 1 на 2 метри.
До речі жанр НЮ існував на протязі багатьох віків і прийшов в фотомистецтво зі скульптури і живопису.
Виявилось, що в Україну фотографію принесли в 1840-их pоках закордонні фотографи, учасники щорічних міжнародних київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися на Україні.
Першими фотографами-поселенцями були французи Жак і Шарль-Поль Гербст. Шарль-Поль Гербст відкрив у Києві дагеротипну студію.
А от піонерами української фотографії на Західно-Українських Землях були в 2-й половині 19 століття. А. Карпюк, Володимир Шухевич — у Львові, Степан Дмоховський, Є. Любович (з 1911) — у Перемишлі, Ф. Величко — в Станиславові.
Читати решту
Мене дратують сучасні знавці рідної мови, котрі вводять в обіг нові слова, що взагалі не мають жодного відношення до нашої мови.
Ось наприклад “світлина”. Хто це вигадав? Чи це взагалі вигадали щоб відрізнятися від російського “фотография”?
Візьмемо пояснення з uk.wikipedia.org і маємо:
Фотографія (від грецького φώς (φωτός) — світло та γράφω — пишу) — сукупність різноманітних науково-технічних засобів і технологій, які мають на меті реєстрацію одиничних довготривалих зображень об’єктів за допомогою світла.
Так ось маємо, що це взагалі словосполучення грецьких слів. Я відмовляюсь від вживання слова “світлина”.
Також знавці рідної мови були замінили “курить” на “палить”, а потім знову назад повернули як було. Спокон віків козаки “курили” люльки, а не палили їх.
Зараз наше телебачення переповнене нововведеннями такими як: гвинтокрил, міліціянт, літовище, автівка, Европа, етер і т.д.
Це не діло…
Коментарів - 2