Мені чомусь найбільше сподобався Як-52. Як-52 в Радянському Союзі був основним навчально-тренувальним літаком для початкової підготовки льотного складу.

Були там і відомі літаки Ан-2. До появи літака Ан-3, Ан-2 був найбільшим в світі одномоторним біпланом за всю історію авіації. В дитинстві ми їх називали кукурузниками. Пам’ятаю вони часто літали.

В нього можна було потрапити всередину, проте я не міг цього зробити бо був з веліком.

А цей був не на ходу:

Аероклуб його мабуть використовував для парашутизму, проте за відсутності фінансування він стоїть на спущених колесах.

Ось три літаки однакової моделі Aeroprakt-22LS:

Далі літаки назв та моделей яких я не знаю.

Власник споганив фюзеляж страшними наклейками на двигуни та ніс.

Яскраві літаки привертали найбільше уваги:

Кабіна пілота:

А де ж автомагнітола?

Єдиний літак-амфібія Aeroprakt-24 який прибув на зліт:

Ось цей також мені сподобався:

Кабіна пілота:

Здається тільки в нього скло кабіни було затемнене.

З говору власника цього літаку було зрозуміло, що він більше всього прибув з Чехії:

А це єдиний літак чорного кольору який прибув на зліт:

До речі, на деяких літаках та гелікоптерах кабіни пілотів були накриті і тому я їх не фотографував.

Літачок моделі Katana 100:

Ще один Aeroprakt-22LS тільки білий:

Кабіна:

Цей також мені сподобався:

Парамотор без параплану (по землі можна й так ганяти):

Мотодельтаплан:

Міні гелікоптер:

Панель приладів:

На ньому встановлено двигун відомої марки Rotax:

Після обіду мали відбуватись показові польоти, а так це більше схоже було на невеличкий музей авіатехніки де можна придбати було сувенір чи книжку про авіацію. Якщо б я мав телеоб’єктив, то залишився б на показові польоти. А ще мені сподобалось, що один власник літака вивісив табличку з технічними характеристиками. З нього потрібно брати приклад решті, щоб не задовбували питаннями.

Взагалі було досить не погано, як для нашого міста. Маю надію, що наступного року авіаційний зліт буде ще більш масштабнішим і можливо до того часу я розживусь телеоб’єктивом.

За підтримки:
Хочеш знати хто і як часто сидить вконтактах? Заходь на Блог Фрілансера і користуйся шпигуном вконтакті. Вхід безкоштовний.

Ви ж мабуть пам’ятаєте фото цуценяти німецької вівчарки яке я використовував для уроку Обробка фотознімків? Тепер вона виросла і їй 11 місяців. Десь читав, що вівчарка росле до 18 місяців (на людські, це порядку 20 років).

А ще вона відгризла собі половину хвоста, через це не видно його на другому знімку. Смішно й грішно. Ветеринар сказав, що таке буває в нервових собак.

Проте й без хвоста приємно мати таке створіння.

Зліпив для підтримання тонусу. Можливо буду юзати як аватарку.

Також сьогодні зрозумів, що Wacom спеціально зробили таку шершаву поверхню на планшеті, щоб швидше стирався наконечник. Треба ж якось заробляти на розхідних матеріалах.

А ще я сьогодні купив феєрверки на Новий рік.

На дворі мокро і можливо ми не отримаємо снігу на Новий рік. Тому щоб підняти трохи зимовий настрій викладаю шпалеру на робочу стільницю вашого монітору.

Доступна в трьох розмірах:

1920×1080 пікселів
1680×1050 пікселів
1280×1024 пікселів

Не знаю чому, але я ненавиджу слово “Фотосесія”. Ще я ненавиджу комерційну зйомку, особливо весільну фотографію. Взагалі я фотографую коли мені це цікаво.

Ось тут підвернулась нагода познімати свого одногрупника. То була його пропозиція, а так як обличчя в нього досить кошерне для фотографування, то я погодився. По мірі обробки знімків, буду викладати їх на flickr.

Сьогодні ще вийшло поганяти на веліку, добре що погода була сонячна та тепла. На дворі було 20 градусів тепла. Нарешті я накрутив на ньому сумарно 500 км.

А ввечері глянув фільм 13 (2010). Раджу подивитись. На протязі всього часу добряче тримає в напруженні, жаль тільки що кінцівка сумна.

Не так давно я писав про те, що придбав анагліф-окуляри. Закортіло й мені навчитись створювати такі знімки. Прочитавши трохи теорії я почав практикуватись. В даному записі я опишу свій шлях зйомки та створення таких знімків.

Зйомка

Для зйомки бажано мати штатив, хоча можна обійтись і без нього. Спочатку знімаємо об’єкт з однієї позиції, а потім переміщуємо фотокамеру вправо на сантиметрів 6-15 і знову знімаємо (десь читав, що відстань повинна відповідати відстані між очима людини, але інколи трохи більша відстань дає кращий результат). Головне не повертайте камеру при переміщенні – вона повинна бути просто переставлена. По суті ми імітуємо зображення яке бачить ліве та праве око людини.

Ось невеличка схема для розуміння процесу:

Такі два знімки я отримав:

Різниця малопомітна, але вона є. Далі відповідно переходимо до процесу створення самого анагліф-зображення.

Створення

Як завжди я використав photoshop. І так відкриваємо свої два фото в фотошопі та розміщуємо праве фото (2-а позиція зйомки) над лівим. Додаємо трохи прозорості правому фото – це потрібно для вирівнювання обох картинок по певному елементу. Я свої два знімка суміщував по вилці веліка (решта може не співпадати):

Далі прибираємо прозорість з правого фото і переходимо в його режим змішування шарів, де знімаємо одну галочку:

Одразу після знімання галочки отримуємо анагліф-фото. Тепер залишається обрізати наше фото за смаком і можна споглядати через анагліф-окуляри:

Ще можна зробити наше фото чорно-білим (мені так більше подобається). Для цього потрібно застосувати комбінацію клавіш Ctrl + Shift + U для кожного шару окремо (для лівого та правого).

Все настільки просто, що аж ппц. Плідних створень анагліф-фото.

За підтримки:
Недорогие услуги праздничного агенства. Организовуем корпоративные мероприятия в Киеве. Организация праздников.

Майже фотошоп

Ще можна панорами знімати: