Повноцінний відео-мануал, як перетворити кітовий об’єктив на пристойний макро об’єктив. Як знімає такий перевертень можна побачити в яндекс-фотках користувача під ніком kastrulya001. Отримуємо скельце з робочою діафрагмою, але без автофокусу. Насправді автофокус не дуже потрібен для макрофотографії.
Подивившись це відео, мені й самому захотілось перетворити своє кітове скельце, хоча я вже маю макрик.
Приїхав набір подовжувальних кілець для макрозйомки довжиною 13мм, 21мм та 31мм. Дозволяють об’єктиву фокусуватися з більш близької відстані. Цей набір має пластмасові кріплення, а набір з металевими кріпленнями дорожче на 50 баксів. Є підтримка афтофокусу, проте на таких відстанях краще вручну фокусуватись.
Ось так знімає макрооб’єктив по замовчуванню:
Так з кільцем 31мм:
А ось так знімає на макрокільця 21мм + 31мм:
Як бачите різниця в знімках досить суттєва.
Для кожного типу зйомки потрібен відповідний об’єктив, тобто немає універсального об’єктиву для всього. І так, в даному записі розповім про основні типи об’єктивів за їх призначенням:
Портретний об’єктив – використовується для зйомки портретів. Повинен давати м’яке зображення без геометричних викривлень. В якості портретних об’єктивів досить часто використовуються телеоб’єктиви або об’єктиви з фіксованою фокусною відстанню в діапазоні 50-200 мм (для 35 мм плівки). Класичними є 85 мм та 130 мм. Практично обов’язковим для портретного об’єктива є великий (більше, ніж 2.8) відносний отвір діафрагми, та дуже важливим є характер боке.
Для прикладу в мене є портретний об’єктив Canon EF 50mm f/1.8 II (для 35 мм плівки). Але потрібно врахувати кроп-фактор матриці Canon EOS 450D, який складає 1,6. Тоді з цього виходить, що фокусна відстань складатиме не 50 мм, а 50 * 1,6 = 80 мм. Ці розрахунки не такі й важливі, тому що все рівно фокусна відстань лежить в діапазоні 50-200 мм. 
Інколи я страждаю такими речами. Чіпляю на камерку різноманітні лінзи, перевернуті об’єктиви типу Геліос-44.
Гадаю багато фотолюбителів самі щось крутять, починаючи від картонних бленд, труб на спалах, інфрачервоних фільтрів зі слайдової плівки та зікінчуючи дистанційними пультами для дзеркалок.
На відео показано, як “приліпити” збільшувальну лінзу з бінокля до мильниці, але можна використати будь-яку збільшувану лінзу що тільки знайдете. Я сам перевіряв.
Досить класне збільшення виходить на суперзумах, хоча й на мильницях достойно.
Коментарів - 6