Планую придбати скельце Tamron SP AF 17-50mm F/2.8 XR Di II VC. Знаю, що про нього є багато нормальних відгуків. Трохи жаліються на конструктив, але то таке. Це буде заміна мого кітового скла, що я вже давно продав.
Обирав виходячи з універсальності об’єктиву, щоб можна було знімати спокійно в приміщеннях та на вулиці. Не малу роль в виборі відіграла наявність стабілізатора зображення (індекс VC в назві моделі). Діафрагма 2.8 також не погана.
По суті нормальне добротне скельце для фото та відео за такі гроші – 3749 грн.
Дане скло я примітив собі пів року назад, але поставити на перше місце запланованих покупок його не міг. Замість нього ще розглядав різноманітні ширіки, але все таки вибір остаточно пав на даний Tamron.
Може в кого є інші пропозиції в районі 4000 грн?
Повноцінний відео-мануал, як перетворити кітовий об’єктив на пристойний макро об’єктив. Як знімає такий перевертень можна побачити в яндекс-фотках користувача під ніком kastrulya001. Отримуємо скельце з робочою діафрагмою, але без автофокусу. Насправді автофокус не дуже потрібен для макрофотографії.
Подивившись це відео, мені й самому захотілось перетворити своє кітове скельце, хоча я вже маю макрик.
Геліос 40-2 85mm f/1.5 – це єдине радянське скельце яке я б придбав, незважаючи на недоліки у вигляді труднощів з фокусуванням (випадання ГРЗП), невисока роздільна здатність поза межами центральної плями на відкритій діафрагмі, велика вага і т.д.
Найбільше мені до вподоби в цьому об’єктиві не велика дірка f/1.5, а як на фоні закручуються овальні бокешки по колу на повністю відкритій діафрагмі.
Я десь читав, що це взагалі є дефектом даного об’єктиву, але це не заважає даному скельцю бути найкращим портретним радянським об’єктивом і користуватись великою популярністю.
Ще одним величезним мінусом даного об’єктиву є ціна яку просять за нього. Може я чогось не розумію, але 2200-3200 грн. це адекватна ціна за старий радянський мануальний об’єктив без автофокусу та стабілізатора зображення?
Як на мене, то краще вже додати пару сотень та придбати попсовий Canon EF 50mm f/1.4 USM. В результаті покупки отримаємо автофокусне скло.
Ось так Геліос 40-2 малює фон (знімок взято у nodvikoff.35photo.ru):
Можливо серед читачів блогу є власники даного скла, то я хочу почути про ваші враження та за скільки ви придбали цей об’єктив. Мені просто здається, що ціна завищена через велику популярність у любителів красивого боке та розмитого фону.
За підтримки:
Хочеш красиво привітати з днем народженням, ювілеєм, весіллям? Тоді шукай найкращі привітання та поздоровлення на Свято.нет
Ось таке скельце Canon EF 24-105 mm f4L IS USM з блендою:
Проте насправді це кружка китайського виробництва:
Загальна якість виготовлення 4 з 5, якість нанесення написів 3 з 5. Одразу зрозуміло, що написи згодом облізуть. Кільця на кружці гумові, а всередині металева вставка. Бленда виконує роль кришки. Ціна кружки порядку 10 баксів. Друг замовляв на ібей і точну ціну я не пам’ятаю.
Коротше покупка, потішитись деякий час.
Це пост про об’єктиви, котрі досягли певних граничних вершин за допомогою своїх унікальних технічних характеристик. Мій власний чарт, хоча місця тут взагалі не доречні.
1. Перше місце чарту “Фріки світу об’єктивів” виборює величезний дзеркальний об’єктив з такою ж значною фокусною відстанню Canon Mirror Lens TV-5200 mm 1:14:
Важить це скельце 100 кг. Справжній телескоп.
2. Друге місце чарту займає Fisheye Nikkor 6mm f/2.8:
Схожий на гриб та має вагу 5,2 кг і це не головна його заслуга. Головна його заслуга – вражаючий кут огляду в 220 градусів. Можна сказати, що він реально бачить за собою.
3. Третє місце я вирішив віддати самому світлосильному об’єктиву Carl Zeiss 50mm f/0.7:
Всього існує 10 таких об’єктивів: 1 у Цейса, 6 у NASA та 3 у Стенлі Кубрика. NASA мала знімати на них темну сторону Місяця, а Кубрік знімав кіно.
Авжеж до цього переліку можна додати ще багато претендентів, але мені чомусь припала до душі саме ця трійка.
Carl Zeiss представила набір дискретних і зум-об’єктивів для кінозйомки зі змінними хвостовиками для використання з цифровими дзеркальними фотоапаратами Nikon (байонет Nikon F), Canon (байонет Canon EF) та професійними кінокамерами з байонетом PL. Серія CP.2 це компактні дискретні кінооб’ектіви з фокусними відстанями від 18 до 85 мм та світлосилою від 2.1 до 3.6, які можуть використовуватися з повноформатними дзеркалками. Серія LWZ.2 розрахована під формат кадру «ANSI Super 35» (24.9 x 18.7mm).
Я в шоці коли бачу величезні телеоб’єктиви, наприклад, такий як в руках хлопчини на знімку. Його вага 15,7 кг. Так що славнозвісний вислів про красу тепер можна перефразувати “фотографія потребує жертв”. 
До речі це об’єктив Sigma APO 200-500 mm f/2.8 / 400-1000 mm EX DG. Вартість його становить приблизно 25000 зелених, а на одному з інтернет-магазинів при його покупці в подарунок дають Canon EOS 5D.
Але це не все. Є ще багато таких монстрів, але найбільшої уваги заслуговує об’єктив на ймення Zeiss Apo Sonnar T* 1700 mm F4.
Читати решту
Для кожного типу зйомки потрібен відповідний об’єктив, тобто немає універсального об’єктиву для всього. І так, в даному записі розповім про основні типи об’єктивів за їх призначенням:
Портретний об’єктив – використовується для зйомки портретів. Повинен давати м’яке зображення без геометричних викривлень. В якості портретних об’єктивів досить часто використовуються телеоб’єктиви або об’єктиви з фіксованою фокусною відстанню в діапазоні 50-200 мм (для 35 мм плівки). Класичними є 85 мм та 130 мм. Практично обов’язковим для портретного об’єктива є великий (більше, ніж 2.8) відносний отвір діафрагми, та дуже важливим є характер боке.
Для прикладу в мене є портретний об’єктив Canon EF 50mm f/1.8 II (для 35 мм плівки). Але потрібно врахувати кроп-фактор матриці Canon EOS 450D, який складає 1,6. Тоді з цього виходить, що фокусна відстань складатиме не 50 мм, а 50 * 1,6 = 80 мм. Ці розрахунки не такі й важливі, тому що все рівно фокусна відстань лежить в діапазоні 50-200 мм. 
Придбав собі об’єктив Canon EF 50mm f/1.8 II. Вартість всього – 120 баксів. Авжеж за такі гроші він має певні мінуси:
- Інколи не може взагалі сфокусуватись
- Промахи фокусування
- Милить на широкій діафрагмі
Він ще досить гучно жужить, та весь пластмасовий – це я не вважаю мінусами так як мені якось по барабану. Ще деякі власники писали, що він в них розпадався прямо в руках. І я їм вірю.
Читати решту
Автор статті та методу oops13, а оригінал статті тут.
Про гуму, що відвалюється з камер чули мабуть усі, на об’єктивах це виникає рідше, але виникає. Під ці гумові кільця вже пролазить палець.
В рсу сказали в наявності гуми немає, значить це буде довго. Дорого й ху**во.
Звернемось до народної медицини.
Всі рецепти давно є в мережі, джерело на жаль не пам’ятаю.
Гумові кільця набухають від поту, шкіряного сала й вашого жиру. Гума добре всю цю хе*ню всмоктує. Взагалі щоб повернути гуму в початковий вигляд потрібно їй схуднути. Для цього можна використати розчинник НЕФРАС, ацетон або навіть банальний спирт.
НЕФРАС – в простолюдді називаєтся “Бензин Колоша”, продається в радіотехнічних магазинах, наприклад в Чіп і Діпі завжди є. Його я й використав. На рахунок ацетону є у мене сумніви, а в спирті вимочувати прийдеться набагато довше.
Читати решту
Коментарів - 22