Компанія InfoTrends недавно проводила дослідження ринків Західної та Східної Європи на предмет купівлі дзеркальних фотокамер. Результати виявились досить цікавими для соціологів, виявляється на теренах бувшого Радянського Союзу дзеркальних камер купують набагато більше ніж на заході. І це при врахуванні набагато нижчої купівельної спроможності пострадянського населення.
Наслідки з цих досліджень будуть наступні – маркетологи відкоригують свої плани розвитку та активніше займуться саме східними ринками збуту. Я не знаю чи відбудеться пониження цін на DSLR фотоапарати, але було б досить не погано.
Яка от причина такої популярності фотоапаратів дзеркалок у нас на сході Європи? Мені здається, що тут відіграла свою роль ментальність. Ви ж знаєте як в нас обожнюють похизуватись дорогими лєксусами, мобілками й іншими матеріальними речами. Це в нас в крові. 
Дзеркалка однозначно краще ніж мильниця! Але перед покупкою добряче подумайте чи потрібен вам такий дорогий фотоапарат. 
В 1976 році інженер Стів Сассон (Steve J. Sasson), що працював в компанії Kodak, зробив першу працюючу камеру на ПЗЗ-матриці виробництва Fairchild. Камера мала вагу майже три кілограми та давала змогу записувати знімки розміром 100х100 пікселів на магнітну касету (один кадр записувався 23 секунди).
На знімку сам Стів Сассон зі своїм революційним винаходом. Так що можна порівняти реальні розміри камерки з розміром людини. Знімки 100х100 пікселів хоч бери аватари знімай зараз, а тоді це був прорив.
Взявши аватару (100х100, формат bmp) з вагою 30 кілобайт, я підрахував що знімок (3456х2592 теж bmp) з вагою в 25 мегабайт буде записуватись порядку 5 годин. BMP взяв тому, що тоді ще і не думали про зменшення розміру такими алгоритмами як в JPEG і т.д. Аж страшно.
Ось таке мило я придбав поки замість дзеркалки. Я помітив, що мене взагалі перестали цікавити технічні характеристики матриць, зумів, й т.д. Я просто переглянув на флікрі знімки зроблені цим фотіком, точніше власниками даної моделі.
Що я можу сказати про цей ультразум? Сподобались його малі розміри, наявність мануальних налаштувань, ручний фокус. Взагалі то все сподобалось. А от не сподобалось тільки одне – диск перемикання режимів туго перемикається, але гадаю я до цього звикну.
Чому я все таки не взяв дзеркалку? Тому, що мені не хотілось купувати Canon EOS 450D за 6 тисяч гривень з копійками, Canon EOS 1000D – через наявність пластмасового байонету, Nikon D60 – через об’єктиви, що потребують вбудованого мотору фокусування…
Знімки все одно роблять люди, а не фотоапарати.
Корпорація Canon, анонсувала свою нову дзеркалку Canon EOS 500D. Як видно з фото камерка кардинально відрізняється від своєї попередниці Canon EOS 450D. Корпус дзеркалки набув більш грубих та прямих обрисів. Фотокамера комплектується новим кітовим об’єктивом 18-55 мм. Характерною рисою його дизайну є червона смужка кольору логотипу Canon. Така смужка є також на перемикачі режимів камери.
Матриця тепер має роздільну здатність в 15,8 Мп. Дзеркалка здатна знімати HD-відео. Світлочутливість камерки становить ISO 12800. На заміну старому процесору прийшов новий під кодовим ім’ям Digic 4.
Хто ще не зрозумів то це жарт, так як на фото відфотошоплена мною фотокамера Olympus E-620. 
На жаль мені не вдалось віднайти джерело та авторство цієї статті, але головне що стаття існує та досить весела й цікава.
Ви почуєте це знову й знову від всіх фотографів, у котрих я брав інтерв’ю: беріть завжди вашу чортову фотокамеру з собою!
Анрі Карт’є-Брессон носив свою камеру скрізь – в хімчистку, в кафе, в кіно… його надійна Лейка M2 завжди була під рукою. Так, саме тому і я придбав таку багато, багато років тому, надіючись що чари зійдуть й на мене.
Ансел Адамс зробив свій знаменитий знімок “Місяць й напівкупол” (“Moon and Half Dome”) на шляху до бару, куди він поспішав, щоб випити склянку другу зі знижкою. Він просто з’їхав на узбіччя на своєму Кадиллаку годин в 4 вечора, витягнув свій Хассельблад й зробив цей знімок. Сів знову в автомобіль, й дав газу, помчав ще трішки повеселитись. Іронічність ситуації полягає в тому, що тепер фотографи шукають теж місце на узбіччі, щоб відзняти такий-же знімок. Анселу подобалось фотографувати місяць і він був готовий зробити знімок, коли побачив той кадр.
Читати решту
ЛОМО – з простої абревіатури (Ленінградське оптико-механічне об’єднання), це слово перетворилось в інтернаціональний бренд, а ломографія стала не просто стилем фотографування – стилем життя та особливим світоглядом.
А почалось все в 1991 році – коли два австрійських студента, гуляючи по Празі відвідали в магазин, де продавались потримані фотокамери. Там вони і спробували апарат ЛОМО. Отримані знімки привели фотолюбителів в захват. Вже через декілька років було створено ломографічну спілку, та інтерес до радянської камери став масовим.
Багато фотолюбителів початківців на певному етапі переходять на ручні налаштування фотокамер. Ця стаття допоможе вам розібратися з трьома основними складовими експозиції.
Для наочного прикладу наведу пояснення Брайана Петерсона, що написав книгу «Розуміння експозиції», яку варто прочитати, якщо ви маєте бажання спробувати перейти з автоматичного режиму вашої фотокамери на ручний та поекспериментувати з налаштуваннями.
В ній він показав три головних елементи, так званий «трикутник експозиції», котрі необхідно враховувати при роботі з експозицією.
Кожний з трьох елементів трикутника має відношення до світла і до того, як воно проникає і взаємодіє з камерою.
Три елементи:
- ISO — одиниця вимірювання чутливості матриці фотокамери до світла;
- Діафрагма — величина відкриття об’єктива в момент зйомки;
- Витримка — інтервал часу, на протязі котрого затвор відкрито.
Сходив в суботу на зустріч членів фотоклубу в своєму місті. Було просто цікаво, що там і як. Загалом сподобалось. Один з членів розповідав про плівкові фотоапарати. Навіть приніс для прикладу “Любитель”, “Зеніт”, “Київ” та більш/менш сучасний плівковий “Canon”. Показував знімки, що були зняті ними. Моделі камер не пам’ятаю.
Було також показано одну з нестадартних камер, що призначена для стереофотографії. Вона мала два об’єктиви для зйомки, та третій для видошукача. Як і “Любитель” дана камерка знімала на середньоформатну плівку.
Інформація по плівкових камерах була досить корисною так як я писав в попередньому записі, що маю придбати Зеніт. І я його придбав. Зеніт-ЕМ. Прийшлось заново вивчати роботу з ним відвідавши сайт заводу виробника.
Мали ще провести урок по роботі з фотографіями в Photoshop, але не вийшло.
Забув написати, що фотоклуб ще на стадії організації та розвитку. Тобто поки він не має офіційної реєстрації.
Далі буде
Згадав свою першу цифрову фотокамеру. Це був такий собі суперзум Olympus SP-510 UZ. Знімало це диво досить пристойно, але тільки при хорошому освітленні. Перше що мене розчарувало так це що висувний об’єктив просто тарабанів при різких рухах. Я з переляку почав шукати інформацію чи це у всіх власників даної моделі. Виявилось, що це був такий незначний дефект чи прорахунок.
Він мав досить широкий набір ручних налаштувань і це мене повністю задовольняло. З мінусів була жовтизна знімків при поганому освітленні без фотоспалаху. В автоматичному режимі зйомки він дуже мазав знімки через тривалу витримку затвору. Автоматика явно з підбором потрібних параметрів не справлялась. Подобався також електронний видошукач, хоча на ньому було видно великі пікселі вбудованого дисплея.
Читати решту
Через відсутність певної суми коштів та значний курс (з не зрозумілих причин) американських доларів, я вирішив не купувати цифро-дзеркалку. Придбаю з настанням кращих часів.
Товариш запропонував мені свого старого фота. Знайшов його під час чергового глобального прибирання. Зеніт якийсь, модель не знає (фотографією не цікавиться). Мабуть з популярного. За 50 гривень віддає. В суботу заберу, а далі буду викладати знімки.
Доречі це мій 2-ий Зеніт буде. Перший довго не прожив, був придбаний на ринку і в ньому вже щось скрипіло. Раритет…
Коментарів - 4