Отже придбав я новий об’єктив Sigma 17-70 mm F2.8-4 DC Macro OS HSM. Зовсім не Tamron/Canon. Враження тільки позитивні. Картинка краща в порівнянні з кітом. Не таке страшне мило та немає яскраво вираженого віньєтування. Автофокус працює на ультразвуковому моторі.

Поки з мінусів можу назвати те що бемкає стабілізатор навіть в відключеному стані. Трохи напружує психіку. До речі, стабілізатор зображення працює інакше ніж в Canon. Під час його переміщення виникає відчуття легкого алкогольного сп’яніння. Виробники обіцяли, що стаб дозволить збільшити витримку на 4 ступені, проте тести показали десь 3-3.5.

Ще є досить помітні хроматичні аберації на 17 мм. Зрозуміло, що максимальні значення діафрагми 2.8-4 не дуже робочі, як і в більшості об’єктивів. Краще юзати 4-5.6.

І скло досить важке – 535 грами разом з блендою. Одразу замовив китайський “якісний” полярик та додатковий акумулятор.

Ось тут є нормальний огляд разом з семплами Sigma 17-70 mm F2.8-4 DC Macro OS HSM.

Колись я вже викладав його треки в записі Самописна музика мого друга. З тієї пори пройшов рік. За цей термін він підняв свої скіли. В нього є дивне бажання писати щось трансове, але такі треки виходять досить посередніми. Найкраще йому вдається музика стилів амбієт та чілаут, а також всілякі суміші стилів.

Авжеж є ще певні проблеми зі зведенням і т.д., проте він ще вчиться. Декілька його нових робіт для порівняння зі старими доріжками:

Новина вже баяниста і багато з вас мабуть вже читали, що компанія Kodak подала документи про банкрутство. На даний момент борг компанії величезний і становить 6,8 мільярдів доларів. Сама компанія оцінюється приблизно в 5,1 мільярдів доларів. Тобто борг залишиться навіть після повного продажу компанії.

Всі вважають, що компанія затупила з переходом на виробництво цифрової фототехніки. Це було очевидно з досить скупого асортименту цифрових фотокамер. Самий прикол в тому, що вперше цифрову фотокамеру було створено саме в Kodak (читайте запис Перша в світі цифрова фотокамера).

У 2004 році компанія припинила продавати плівкові фотоапарати, а трохи пізніше перестала продавати й фотоплівку через мізерний попит. В 1997 році одна акція компанії коштувала 92 долари. В даний час вартість однієї акції становить близько 55 центів. У 2011 році акції Kodak впали відразу на 91%. 4 січня 2012 року акції компанії впали відразу на 28%, після появи новин про можливе банкрутство.

Рада директорів Kodak робить зусилля для порятунку компанії, що колись стояла у витоків масової фотографії. Трохи шкода, що такий гігант може відкинути копита.

За підтримки:
Дізнавайтесь про корисні ідеї та інформацію для самостійного розвитку на блозі громадського діяча та науковця Сергія Терепищого.

Вітаю всіх читачів блогу з Новим Роком! Маю надію, що в новому році у вас все складеться набагато ліпше ніж в минулому. Нехай щастить у ваших починаннях та вдалих закінчень для них. Бажаю всього найкращого та здійснення ваших мрій!

Основна суть полягає в тому, що він належить до людей в яких повністю відсутнє так зване “відчуття прекрасного”. Точніше воно є, але викривлене в незрозумілому напрямку. Максимум що він знімав в плані мінімальної художньої цінності, то це пейзажі цифромильницею а-ля захід сонця на морі під час відпочинку в Криму з дивними особами на передньому плані в стані сильного алкогольного сп’яніння.

Згодом він придбав Canon EOS 550D з кітовим склом. Попрохав мене підказати нормальних книжок по теорії фотографії. Потім сказав, що то все лайно і сам знайшов шикарну книжку типу “Секреты цифрового фото”. Мої пояснення про потребу придбати хоча б найдешевше скло Canon EF 50mm f/1.8 II для портретів він відкинув.

І що ми маємо в результаті? Абсолютно нічого! Пройшло десь 2 місяці і я не побачив жодного знімку ним відзнятого, крім нього самого перед дзеркалом з камерою в руці. Через 3 місяці я дізнався, що він продав дзеркалку.

Все ж так просто! Чому ж нічого не вийшло?

Викачав фільм про фотографів під назвою Клуб снайперів (The Bang Bang Club) 2010 року. Рейтинг на IMDb: 6.80/10

Клубом снайперів» називають чотирьох молодих фотографів, чиї знімки відобразили фінальні криваві дні білого правління в Південній Африці. Це дивовижна і іноді жахлива історія людей і їх неймовірного подвигу, на який вони пішли, щоб роздобути заповітні фотографії.

Фільм ще не дивився і тому не можу дати відгуку, але рейтинг досить не поганий. Зазвичай я дивлюсь фільми з рейтингом IMDb 7 та вище, проте інколи роблю винятки для фільмів певних напрямків.

А ще здається я повністю забив на фотографію і не знаю, що з цим робити.

Думаю придбати маршрутизатор d-link dap 1150 чи 1360 та заюзати його в режимі повторювача. Ще як варіант можна перенести точку доступу на середину будинку, проте тоді буде трохи геморніше і буде потрібно затестити як ловлять інет всі компи.

Зараз банка досить часто вирубається, проте ловить.

WirelessMon каже, що потужність сигналу лежить в діапазоні 1-15 %. Може хтось з вас має досвід у ві-фі мережах та дасть трохи корисних порад?

В записі під назвою Android Mania я писав, що придбав смартфон Samsung I5800 на операційній системі Android, а згодом виникло бажання його позбутись.

Я все таки продав його. Мені абсолютно не потрібна була купа тих програм, ігор, можливостей. Потрібен був звичайний мобільний телефон по якому можна було б дзвонити та писати смс.

Я довго обдумував покупку Samsung I5800, але мабуть масова істерія навколо та популяризація можливостей операційної системи андроїд вплинула на моє рішення його придбати.

На заміну гуглофону я придбав мобільний телефон Lg GX300 на дві сім-картки. Його не потрібно часто заряджати, хоча в ньому два активних радіомодулі. Має потужну батарейку з ємністю 1500 мА/г. Присутнє зручне перемикання сім-карток боковою кнопкою. Я повністю ним задоволений.

В результаті я прийшов до висновку, що якщо нормально відчуваєш себе з функціоналом звичайного телефону, то це не означає, що ти почнеш юзати всі ті можливості в придбаному смартфоні. В принципі я знаю багато людей котрі є власниками не дешевих смартфонів, але роблять по них звичайні дзвінки.

Наступного разу буду більше обдумувати майбутні покупки.

По суті з основних робіт залишилось: утеплити стелю, поставити двері, прикрутити гіпсокартон до стелі, поштукатурити стіни та приєднатись до опалення. Далі залишиться приєднати проводку, покласти ламінат та наклеїти шпалери. Коротше внутрішні роботи.

До речі, будівництво так набридає та напружує психіку, що ппц. Хто цим займався вдома той знає.

Тільки от не знаю на чому зупинитись, адже це майже однояйцеві близнюки.

Наступні параметри у даних дзеркальних камер просто ідентичні: CMOS матриця в 18 мегапікселів; режим відеозйомки Full-HD EOS; швидкість зйомки до 3,7 кадрів в секунду; 9-точкова система автофокусування; 3″ дюймовий дисплей з роздільною здатністю 1 040 тисяч точок; ISO 100 – 6400 з можливістю збільшення до 12800.

Єдина різниця між моделями полягає в тому, що Canon EOS 600D має поворотний дисплей. Ще додали декілька режимів зйомки типу Scene Intelligent Auto. Проте кому потрібні ці всілякі тупі автоматичні режими та вбудовані ефекти для знімків (ефект іграшкової камери, м’який фокус, ефект мініатюри, зернистість ч/б та ефект “риб’яче око”)?

Я буду брати Body, а різниця в ціні між моделями становить 500-800 гривень. Тобто чи варто переплачувати цих 500-800 гривень за поворотний дисплей?

Авжеж мати поворотний дисплей досить корисно для зйомки відео, проте люди якось знімали і до його появи. Ще багато хто каже, що ненароком цей дисплей можна відламати, проте про це говорять параноїки котрі трусяться за всіма своїми речами. Решта власників фотокамер з поворотними дисплеями кажуть, що жодних проблем ніколи не було.

Коротше, я ще в потужних роздумах…

За підтримки:
Плануєте поїздку чи відпочинок? Краще підстрахуватись наперед та дізнайтесь яка буде погода в тернополі та області. Добра погода, це вже запорука якісного проведення часу.