Які бувають об’єктиви
09.11.2009
Для кожного типу зйомки потрібен відповідний об’єктив, тобто немає універсального об’єктиву для всього. І так, в даному записі розповім про основні типи об’єктивів за їх призначенням:
Портретний об’єктив – використовується для зйомки портретів. Повинен давати м’яке зображення без геометричних викривлень. В якості портретних об’єктивів досить часто використовуються телеоб’єктиви або об’єктиви з фіксованою фокусною відстанню в діапазоні 50-200 мм (для 35 мм плівки). Класичними є 85 мм та 130 мм. Практично обов’язковим для портретного об’єктива є великий (більше, ніж 2.8) відносний отвір діафрагми, та дуже важливим є характер боке.
Для прикладу в мене є портретний об’єктив Canon EF 50mm f/1.8 II (для 35 мм плівки). Але потрібно врахувати кроп-фактор матриці Canon EOS 450D, який складає 1,6. Тоді з цього виходить, що фокусна відстань складатиме не 50 мм, а 50 * 1,6 = 80 мм. Ці розрахунки не такі й важливі, тому що все рівно фокусна відстань лежить в діапазоні 50-200 мм.

Результат використання такого скельця:

Макрооб’єктив – об’єктив для зйомки невеликих об’єктів крупним планом, аж до масштабу 1:1. Має специфічну конструкцію для покращення якості саме при макрозйомці. Дозволяють проводити зйомку з підвищеним контрастом та чіткістю. Мають високу світлосилу, наприклад 2,8. Типові фокусні відстані від 50 до 100 мм. Ось на знімку типовий представник – Canon 50 mm f/2.5 macro:

Знімок відзнятий на такий об’єктив:

Автор знімку
Пейзажний об’єктив – зазвичай такі об’єктиви мають малу фокусну відстань (наприклад 10-14 мм). Завдяки цьому на знімок більше всього “влазить”. Їх ще називають ширококутними. Ширококутні скельця дозволяють також знімати в середині малих приміщень. Дехто використовує для пейзажної зйомки фішай-об’єктиви (риб’яче око). Але як на мене то це більш творчий об’єктив ніж пейзажний. Для прикладу ширококутний об’єктив Canon EF 14mm f2.8L II USM:

Результат використання такого скельця:

Автор знімку
Телеоб’єктив – довгофокусний об’єктив, що використовується для зйомки віддалених об’єктів. Досить часто такі об’єктиви використовуються для спортивної зйомки, зйомки живності й т.д. На знімку Canon EF 200 mm f/2L IS USM:

Наочний приклад:

Автор знімку
Тільт-шіфт об’єктив – використовується для архітектурної та іншої технічної зйомки та дозволяє виправляти викривлення перспективи (його шіфт частина). В свою чергу, тільт частина відповідає за отримання чіткого зображення неперпендикулярних оптичній вісі об’єктива довгих об’єктів при макрозйомці, а також для отримання художніх ефектів. На знімку видно, що такий об’єктив зміщується відносно вісі (шіфт) і ще може змінювати кут (тільт).

До речі, можна придбати окремо як тільт-об’єктив, так і шіфт-об’єктив, або все в одному. Нижче результат використання такого об’єктиву (Canon TS-E 24mm f/3.5L). На ньому досить добре видно, що верхівлі будівель не звужуються до верху, тобто лінії паралельні (цього не досягти звичайним об’єктивом).

Автор знімку
Софт-об’єктив – об’єктив з невиправленими абераціями, зазвичай з сферичною, або з елементами конструкції що вносять викривлення. В софт-фокусному об’єктиві використовується накладання зфокусованого та незфокусованого зображення. Це все для отримання ефекту розмитості й т.д. при зберіганні різкості. Застосовуються в портретній зйомці. На знімку скельце Canon EF 135mm f/2.8 Softfocus.

Приклад знімку отриманого на такий об’єктив:

Автор знімку
Творчі об’єктиви – це такі собі конструктори, які можна як завгодно крутити, змінювати в них різні фігурні діафрагми, вигляд та положення фокусу й т.д. На знімку типовий представник Lensbaby 2:

Результат використання такого пристрою:

Автор знімку
Здається з основних всі описав. Далі буде про щось інше зі світу фототехніки.












Отлично, просто, доступно и в одном месте!
stepzh, я старався
Портретний об’єктив – не повинен мати чого виправленого/невиправленого, певної фокусної відстані. Один дуже хороший чоловік так сформулуював: портретний об’єктив – це той, яким я на даний момент знімаю портрети, що б це не було – ширік, телевик
А класичним є задіафрагмований телевик
А на хороших об’єктивах “світліше” ніж f/2.8 – просто фантаксика
У макриків ще 150 і 180 мм також широко використовуються
Для пейзажів часто класно підходять телевики – вони “сплюскують” простір, тому наприклад гори значно краще знімати саме телевиками.
А “творчі” об’єктиви – це взагалі дурниця, немає такого усталеного терміну, а ти ззобразив Lens Baby (тітлшіфт одночасно із моноклем). Знімати ними доволі важко, оскільки поняття фокусування там дещо неспівпадє із звичайними.
Ти краще напиши про STF-об’єктиви
jin, ти розписав все вірно. Якщо руки виросли з правильного місця то можна знімати все на один об’єктив. А “творчим” я обізвав Lens Baby тому, що до нього повинен бути творчий підхід.
Я скельця розписував за призначенням, а STF-об’єктиви зазвичай, це телеоб’єктиви (якщо я нічого не плутаю).
І взагалі об’єктиви – це філософське питання.
А в “потретнику” на діафрагмах 1,4 чи 1,8 завжди вдається повністю втиснути обличчя у фокус?
fuxx, на 1,8 можна, а от на 1,4 не знаю.
Мені сподобалось, дуже інформативна стаття. Я навіть раніше ніколи не чув про тільт-шіфт об”єктиви. А фото з їх допомогою виглядають дійсно цікавими!
Псих, це ще не весь перелік об’єктивів як і існують. Це можна сказати самі популярні.
STF і телевики – це як блондинки і стрункі, поняття співпадають лише інколи
2fuxx – мені і на f/2.8 рідко вдається обличчя у зону різкості впихнути, при f/2 – у моєму стилі зйомки не влазять ніколи. Як знімати портрети на f/1.4 я навіть не уявляю.
Serjart – ти не написав ні слова про самі популярні, якими безумовно (у кількісному вимірі) є “кітові”, але ніяк не тітл-шіфти з ленс-бейбі
2jin, от якраз і чув від знайомих що на 1,8 можна впіймати у фокус тільки кінчик носа
jin, добре, я написав не про самі популярні, а про деякі об’єктиви.
Мені здається, що STF-скельця ще менш вживані ніж тільт-шіфт і ленс-бейбі (це мені сказав флікр).
просто лінзочка Minolta (тепер Sony) дорогуща…. а ще неавтофокусна (алгоритми автофокусу нездатні поратись з Smooth Trans Focus), зате результат класний – інші софтфокусні лінзи не здатні забезпечити одночасно і “мяку картинку” і різкість – або одне, або інше
jin, дорогуща, але результат того вартий. Переглянув пару сотень знімків відзнятих ним.