Зародження фотографії в Україні.
23.01.2009
Виявилось, що в Україну фотографію принесли в 1840-их pоках закордонні фотографи, учасники щорічних міжнародних київських ярмарків — «Контрактів», які часто залишалися на Україні.
Першими фотографами-поселенцями були французи Жак і Шарль-Поль Гербст. Шарль-Поль Гербст відкрив у Києві дагеротипну студію.
А от піонерами української фотографії на Західно-Українських Землях були в 2-й половині 19 століття. А. Карпюк, Володимир Шухевич — у Львові, Степан Дмоховський, Є. Любович (з 1911) — у Перемишлі, Ф. Величко — в Станиславові.
На ілюстрації зображена дагеротипна портретна студія 1842 року (клацніть для збільшення).
Зазвичай студії знаходились на верхніх поверхах та горищах будівель і були обладнані скляним дахом (а), інколи, по можливості, однією або декількома скляними стінами, щоб забезпечити максимальну освітленість. Штучне освітлення на протязі всього 19 століття майже не застосовувалось.
Позуючий (позначений літерою b) сидить в кріслі, що розташоване на спеціальній припіднятій платформі – ближче до світла. Платформу можна було повертати, регулюючи доступ світла. Можна розгледіти і копфгальтер (х). Це був спеціальний тримач для голови – атрибут фотоательє аж до початку 20 віку у вигляді кочерги. Застосовувався через значну витримку.
Асистент (1) полірує срібну пластину, котру потім відносять в темну кімнату (3) та піддають дії хімікалій.
Потім сенсибілізовану пластину вставляють в камеру, яка на ілюстрації поставлена на високу полицю (z). Коли людина що знімають готова, об’єктив камери відкривають і витримують потрібний час по годиннику (2).
Потім пластину повертають в темну кімнату і проявляють парами ртуті, а після цього зображення фіксують, промивають в дистильованій воді й сушать.
Згодом готовий портрет вставляють в декоративну раму зі склом й передають клієнту (4).
До речі витримка в таких фотоапаратів сягала на початку аж до 20 хвилин. Інколи клієнти втрачали свідомість просиджуючи непорушно тривалий час на сонці. Але дозволяли моргати очима. 
Авжеж історія фотографії України пройшла більш насичений шлях чим я тут описав в записі, але це все що мені вдалось знайти в нетрях інтернету.
Мені соромно, що немає жодного достойного матеріалу по історії фотографії.
є ось тут
reliq, я бачив на вікіпедії. Просто там подача дуже вузька, а хочеться чогось більш розширенного.