Суботня покатушка

В суботу відбулась покатушка, основна частина шляху якої проходила лісом. За містом видно пройшов добрячий дощ і було забагато глибоких калюж, але на диво фікс справився з ними. Авжеж по піску він взагалі не їде на відміну від гірського ровера, який це дозволяє зробити, але занадто повільно та у вигляді значного фізичного навантаження.

Загалом проїхали приблизно 40 км і самою важкою була 15-кілометрова фінальна ділянка по шосе. Воно й не дивно, бо там просто пряма асфальтована дорога з палючим сонцем та без цікавих поворотів зі спусками. Єдиними цікавинками цієї дороги були роздавлені та висушені тіла собак.

Я так прикинув, що декілька таких тривалих поїздок і я зможу досить швидко накрутити до запланованих 1000 км, хоча на даний момент проїхав всього 300 з копійками кілометрів.

З самого початку

Протигаз ПМК

Чому я вирішив знову взятись за старе?

Через певний час після видалення блогу я почав відчувати, що потрібно щось та десь написати, але за написи на чистих парканах інколи можна отримати люлєй. ))

Насправді для мене блог був чимось на зразок особистого щоденника та додатково я трохи вважав корисним його існування для інших людей. Тому я почав шукати нову платформу для записів.

В результаті пошуків, я почав схилятись в бік живого журналу, але щось він мені не дуже сподобався і частково мабуть тому, що його кирилічною аудиторією опікуються не зовсім американці. Також ці “не зовсім американці”, а точніше “братський народ” став однією з фінальних причин остаточного видалення з Вконтакті (головна причина — постійні трабли з безпекою).

Так як я нічого зі 100%-впевненістю не підібрав, то відповідно я вирішив запустити заново блог, але без зайвих речей типу новин фототехніки — це буде більш особиста версія.

Здається все написав що хотів. Отже, чекайте на нові записи.